Опис власного досвіду вчителя біології Іващенко Н.П.

 з проблеми

 «Розвиток пізнавальних інтересів учнів  на уроках   біології в умовах особистісно орієнтованого навчання»

                                                                                                                                  Пізнання саме по  собі незвичайний

                                                                                                                                процес, який пробуджує

                                                                                                                                живий і незгасний інтерес.                                   

                                                                                                     В. Сухомлинський

         Сучасний урок... Яким він має бути? Про це читаємо, міркуємо, дискутуємо. На мій погляд, нічого з часів Я.А.Коменського не змінилось. Щодо форми... А щодо змісту? А зміст диктує час. До школи прийшла особистість? Вона завжди панувала там. Просто зараз виникла нагальна потреба її помітити! 

          Щоранку я ходжу до школи. Вона не лише місце моєї роботи, вона – другий дім, в якому теж  є свої радості, турботи й проблеми.

           Я – вчитель, і своєю професією дуже пишаюся. Особливість цієї професії полягає не тільки в тому, що щодня й щогодини ми несемо учням знання. Ми – вчителі, і тому повинні відчувати, що наша робота, знання, майстерність, відповідальність необхідні людям, що кожен з нас потрібен тим, кому завтра вступати в самостійне життя. Саме з усвідомлення цього й починається виконання кожним з нас свого професійного учительського обов’язку. Праця вчителя – постійний творчий пошук. 

          Чи цікаво дітям на уроці? Чи люблять вони вчитися? На ці запитання не можна відповісти напевне. Іноді учні  йдуть на урок із задоволенням. Іноді без нього. Як зацікавити дітей? Як привернути їхню увагу до свого предмета?  Звичайно тим, що вони слухатимуть із зацікавленням, тим, що вони  робитимуть                  із       задоволенням.

         Моя діяльність на уроках біології спрямована на організацію пізнавальної діяльності школярів, розвиток їх розумових творчих здібностей та формування емоційно-ціннісного ставлення до природи. Підбір методів навчання, які забезпечують реалізацію цілей біологічної освіти, допомагають розвивати творчу особистість учня, формувати його життєві і соціальні компетенції, поглиблювати почуття прекрасного, любов до рідної землі, формувати відповідальне ставлення до природи й усвідомлювати місце людини в біосфері.

          Біологія строга, але красива і глибока, як чиста криниця. Завдання вчителя полягає в тому, щоб розкрити учням її емоційний бік. Головне завдання вчителя – це пробудження та розвиток інтересу. Інтерес – рушійна сила пізнання та навчання. Інтерес – це зернятко, з якого вчитель вирощує мотивацію до навчання. Інтерес до уроку починається з учителя. « Чи цікавий він (вона)?». Це перше, що можна прочитати в дитячих оченятах. Але зараз для розвитку інтересу дітей до навчання на уроці недостатньо лише особистісних якостей учителя.

          Здивування, піднесення, азарт, зацікавлення в очах дітей, коли руки так і тягнуться догори, - ось картинка, яку кожен учитель волів би побачити у класі на своїх уроках. Інтерес дітей до навчання – велика рушійна сила, яка відкриває розум і серце дитини до благотворного впливу науки. Завдяки інтересу учнівська думка послідовно проникає в суть явища чи предмета, наполегливо відшукує зв’язки, і, долаючи перешкоди, досягає радісного осяяння, коли невідоме відкривається в усій логічній цілісності й красі, здобута ціною праці й творчих зусиль, поєднана з особистим життєвим досвідом, істина у свідомості учня перетворюється на власне переконання. А це означає, що досягнуто основної мети навчання: не тільки збагачується знаннями учень, а й розвивається і формується його особистість.

        Таким чином, виховання інтересу до навчальної діяльності є одним з головних чинників ефективності навчально-виховного процесу.

          Виникнення інтересу до біології в учнів здебільшого залежить від методики її викладання, від того, наскільки вміло буде організовано навчальну роботу. Робота вчителя – постійний пошук. Те, що вчора вважалось новим, сьогодні, в умовах лавини інформації, яка звалюється на кожного учня, уже не відповідає вимогам сучасного уроку. Від вчителя вимагається велика майстерність, щоб підтримати стійкий інтерес до навчання. Тому доводиться з нескінченної кількості методів і прийомів, форм і засобів навчання вибирати єдино необхідні.

         Однією з причин, яка спонукає активізувати зусилля спрямовані на переосмислення системи навчання та зміни її технології, є низька пізнавальна активність учнів. Якщо з навколишнього світу людина відбирає далеко не все, а лише те, що є для неї най значущим, то слід замислитися і над тим, що найбільш важливе та значуще давати в цікавій для учня формі. «Смертельний гріх учителя – бути нудним», - цей афоризм  Герберта часто визначає розуміння вчителем місця пізнавального інтересу в навчанні.

        Зниження пізнавального інтересу та пізнавальної активності учнів ускладнює реалізацію державної політики щодо розвитку освіти, яка полягає у створенні умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного учня. Завдання вчителя – розвивати розумову активність учня, пропонуючи завдання, які відповідають його індивідуальним нахилам. Найефективніше навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а вчитель активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу.

       Ставлення учня до навчального предмета, як відомо, виявляється насамперед в увазі до нього. Розглядаючи властивості уваги, неважко переконатися, що вони у своїй основі характеризують інтерес. Ми уважні до того, що нам не байдуже, що має важливе життєве значення. Увагу викликає те, у чому є потреба, що відповідає нашим інтересам, активізує сліди минулих вражень, збуджує і підтримує нашу діяльність. Цікавість здатна викликати тривалу увагу, тоді як усі інші засоби можуть збудити її лише на короткий час.  Отже, інтерес є засобом посилення уваги, а увага є постійною супутницею інтересу.

       Деякі вчені доводять зв’язок інтересу з пам’яттю: те, що вивчається із задоволенням, з цікавістю, запам’ятовується швидко й надовго.

       Значну роль відіграє інтерес і в розвитку творчої уваги, яка допомагає  особистості планувати свої дії, глибоко усвідомлювати і передбачати кінцевий результат діяльності, виявляти винахідливість, ініціативу, самостійність. Творча уява в такому разі може досягнути високого розвитку і сприяти успіху в діяльності.

       В об’єктивному плані інтерес проявляється в результаті навчання як реальних показниках успішності, у свідомій дисципліні та в ініціативності учня.

         Розвиток пізнавальних інтересів в учнів у навчанні без спонукання – це одне з важливих завдань у вивченні біології.

         Особистісно орієнтоване навчання – це навчання, яке створює умови для виявлення пізнавальної активності та пізнавального інтересу учнів.

        У навчальному процесі вчитель виступає в новій ролі – організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника і консультанта.

        На уроках     біології я застосовую комплекс прийомів, методів та засобів, які допомагають підвищувати інтерес до предмету та пізнавальну активність учнів. Я працюю над проблемою «Розвиток пізнавальних інтересів учнів на уроках хімії та біології в умовах особистісно орієнтованого навчання», тому використовую різноманітні форми і методи організації навчальної діяльності, орієнтовані на конкретного учня, створюю атмосферу зацікавленості учня в роботі класу, створюю педагогічні ситуації на уроці, що дають змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність в роботі.

      Методи активізації пізнавального інтересу учнів можна використовувати на різних етапах навчання: під час первинного оволодіння знаннями, їх закріплення та вдосконалення, формування вмінь і навичок.  На етапі первинного оволодіння знаннями для активізації інтересу учнів доцільно застосовувати такі методи, як проблемна лекція, евристична бесіда, навчальна дискусія, пошукова лабораторна робота, самостійна робота з підручником. Удосконалення і систематизація знань, формування вмінь забезпечують такі методи, як розв’язування ситуаційних задач, їх аналіз, проведення рольових ігор.

       В центрі уваги перебуває особистість учня, його пізнавальна діяльність. Часто застосовую фрагменти різних ігор, змагань, складання та розв’язання кросвордів, групові методи роботи. Залучаючи учнів до інтелектуальних ігор, розв’язування кросвордів, участі у вікторинах у нетрадиційній, цікавій для школярів формі можу перевірити міцність та глибину засвоєння вивченого і виявити, які саме питання потребують роз’яснення і закріплення. Ігри на уроках дозволяють вирішити одразу декілька завдань: розвивають пам’ять, мислення, уяву, формують уміння і навички, розвивають емоційно-вольову сферу.  Урок-гра характеризується високим рівнем активності учнів. Я помітила,що гра розковує дітей, дозволяє розкрити свої можливості, повірити у свої сили. Під час гри виховується свідома дисципліна, взаємодопомога, постійна готовність учнів включитися до різноманітних видів діяльності, розвиваються елементи самостійності, творчості та ініціативи.

      Розвиток інтересу учнів відбувається під час їх роботи над будь-якими творчими завданнями: складання казок, роботи над рефератами, доповідями, під час підготовки до ділових ігор, вечорів хімії та біології.

       На своїх уроках для розвитку практичного інтересу я використовую роботу парами, групами спільна робота сприяє розвиткові інтелекту, глибокому оволодінню знаннями та вміннями, формуванню позитивних взаємовідносин між учнями. За правильної організації роботи створюються можливості для активізації діяльності кожного учня, активності й  самостійності, для глибокого та свідомого засвоєння матеріалу через наявність умов для висловлення своєї думки або одержання допомоги, розвитку творчих та організаційних здібностей. Спільні дії групи учнів мають сприяти активності всіх учасників, їх зацікавленості в індивідуальних та спільних результатах.  Елементи групової роботи я використовую: на початку уроку для опитування попереднього матеріалу, перед поясненням нового матеріалу, для закріплення нового матеріалу.

       У своїй роботі намагаюся використовувати різноманітні методи й прийоми, застосування яких дозволяє вивчити основний матеріал на уроці. Велике значення надаю характеру словесного пояснення нового матеріалу. Мова вчителя має бути науковою за змістом, простою, чіткою, але й образною, барвистою, із застосуванням порівнянь, метафор, епітетів.  

       Методи закріплення і перевірки знань учнів можуть бути репродуктивні, які потребують повторення дії за зразком, і методи творчого характеру. Одним і                                                                             з методів контролю знань є тестовий.  Учні із задоволенням працюють з тестами, переконуючись у тому, що вивчили і знають певний обсяг матеріалу. Це стимулює їх до вивчення нового матеріалу. Я намагаюся використовувати тести на різних етапах уроку – опитування, закріплення, пояснення матеріалу.

       Розвиток інтересу в процесі навчання є одним з основних, адже від того як учитель зацікавить учня у вивченні предмета, часто залежить і вибір подальшого життєвого шляху. Дуже важливо, коли вчитель у своїй роботі використовує різноманітні традиційні й активні форми й методи  активізації пізнавальної діяльності.

         Сучасний урок повинен бути яскравим, цікавим, і судді йому – учні…

         Чого я намагаюсь добитися від своїх учнів? Вільного мислення, вміння конструктивно вирішувати проблеми, здатності до самовираження. І ще – щоб кожен з них став яскравою індивідуальністю, став особистістю.

         Чи не забагато я прагну? Зовсім ні, я хочу будувати навчальний процес відповідно до природних законів сприйняття інформації. Природність – найважливіший дидактичний принцип, який відіграє вагому роль у навчанні. Кожний урок для мене – це маленьке відкриття, нова сходинка на безкінечному шляху самовдосконалення, тому що в нашій професії немає межі досконалості.

         Головною педагогічною ідеєю мого досвіду є розвиток пізнавальної активності в учнів, їх самостійності і творчих здібностей. Активне життя дитячої думки – це головна передумова успіху в навчанні. Адже свідоме ставлення до навчання - це тверді глибокі знання. Важливо, щоб дитина постійно щось шукала, до чогось прагнула, і знайшовши, переживала  радість відкриття істини. Важливо щоб набуті знання вона розглядала як свої власні знахідки. В цьому головна мета моєї роботи!

         Часто згадую слова свого інститутського  викладача методики: «Хороший учитель допомагає учневі повірити у свої сили і перетворює навчання в цікаве заняття…»

         Так, гарний учитель бачить здібності кожного учня й знає, як їх розкрити. Щоб це зробити, необхідно знайти до нього ключик і визначити, що йому подобається. Головне – намагатися створити в класі дивовижну атмосферу трепетного очікування дива.

         Різноманітність форм  сучасних уроків, різновиди прийомів та засобів, яскраве унаочнення, вивчення новітніх технологій, широка позакласна робота, використання знань на практиці, бажання вчителя та учня працювати, розвиватися - все це дає змогу розв’язання проблеми «Розвиток пізнавальних інтересів учнів  на уроках     хімії  та біології в умовах особистісно орієнтованого навчання». А це запорука міцних знань,    та навичок, якими діти можуть керуватися в повсякденному житті.

       Не слід боятися й соромитися вчитися самим. Не слід боятися вчитися доброзичливості й відкритості: вони ще нікому не нашкодили. Всі ми були дітьми й, будемо чесні, на жаль, більшості з нас, як і більшості нинішніх дітей, навчатися було нецікаво. Але для того щоб навчатися було цікаво, треба цікаво вчити.

      Учитель - найвище звання, яке існує в суспільстві. Людина починається з матері, з учителем вона продовжується. Будь-яка професія передбачає постійну роботу над собою задля безпосереднього росту як фахівця. Професія педагога окрім цього вимагає самовдосконалення особистості вчителя. При всьому розмаїтті методів навчання й виховання особистість педагога була і залишається його головним інструментом.

      Давайте поміркуємо разом з Цицероном про те, що, маючи поганих кравців, - не матимемо гарного одягу, поганих пекарів - їстимемо такий-сякий хліб, а якщо матимемо поганих учителів, то не буде в нас майбутнього.

     Будьмо сонячними людьми, пророками, які несуть світло людям і ведуть націю в майбутнє, у прекрасне майбутнє. Тільки творчий учитель, творча особистість, може навчати й виховати творчу особистість учня. А для цього необхідно переглянути свої вміння, перебудувати свою роботу з учнями відповідно до вимог сьогодення. А вимоги сьогодення це новизна, інновація, в яких ми повинні бути компетентними.

      Професія вчителя - вічна професія. Поки існують діти, їм потрібні наставники, учителі, майстри своєї справи.